ТЕСТ
Портал працює в тестовому режимі. Надайте свої пропозиції, як зробити його ще кращим.

Географічне розташування та кліматичні умови

Бердянськ — місто обласного значення, на півдні Запорізької області, на північному узбережжі Азовського моря, центр Бердянського району, морський, кліматичний і грязьовий курорт. Місто засноване 1827 року на місці рибальського поселення, у подальшому розвинулося на базі морського порту в затоці Бердянської коси. Населення міста 114 тис. осіб (на 01.01.2018), площа ‑ 82 км², густота населення 1400 осіб / км².

Відстань до обласного центру становить 200 км і проходить автошляхом Р 37. Північною околицею міста проходить автострада E 58. До міста прокладені автошляхи Н 30 Василівка — Токмак — Бердянськ та Т 0815.

Для міста характерний рівнинний ландшафт, який представлений Приазовською рівниною, а також сучасною терасою Азовського моря та Бердянською косою. Навколишні лимани містять унікальні цілющі грязі. На території міста знаходяться об'єкти природно-заповідного фонду: загальнодержавний ландшафтний заказник "Заплава річки Берда", що розташований на Бердянській косі (площа 564 га); ландшафтний заказник місцевого значення "Оголовок Бердянської коси" (площа 215 га).

11 січня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про оголошення природних територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення». Основні лікувальні фактори: грязі та ропа лиманів, таласотерапія.

Клімат Північного Приазов'я помірно-континентальний, із тривалим сухим, спекотним з великою кількістю сонячних днів літом, і короткою, малосніжною, м'якою з частими відлигами зимою. За кількістю атмосферних опадів місто Бердянськ входить до зони з недостатнім зволоженням. Переважаючими є вітри східних і південно-східних румбів, повторюваність яких становить 40-50 %. Поява льоду відбувається пізніше, ніж на інших узбережжях Азовського моря та припадає на початок січня. Льодовий покрив тримається до середини березня. Число сонячних днів на рік у середньому становить 179 днів.

Місто розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 р. запорізькими та азовськими козаками, до досить великого міста обласного значення, що є великим транспортним вузлом і відомим курортом. Бердянськ був повітовим центром Таврійської округи Української держави (1918 р.), Бердянського повіту Таврійської губернії (до 20-х рр.), окружним центром РСРР (1921-1922 рр.), з того часу і донині — районний центр.

Ландшафтно місто умовно можна розділити на 3 частини: нижня частина міста, нагірна та коса. Нижня частина складається з районів Центр (власне історичний Бердянськ), Колонія (місце мешкання німецьких колоністів на схід від Центру), рибальські прибережні райони Ліски (на захід) та Слобідка (на схід від центру міста). Нагірна частина розташована на пагорбі, давньому морському березі, заселювалась від другої половини XX ст. і складається з районів АЗМОЛ, 8 Березня, Скловолокно, АКЗ, Сільгосптехніка, Військове містечко. Косу поділяють на Ближню, Середню та Дальню, на якій збереглося рибальське селище.

  • Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України
  • Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС)
  • Товариство міжнародного співробітництва Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH
  • Ініціатива Європейського Союзу «Мери за економічне зростання» (M4EG)
  • Ініціатива Європейського союзу "Угода мерів - Схід"